Весна на землю знов прийшла,
Поспішно зняла сніг з свого плеча.
Зацвіли білим цвітом яблуні в саду,
Милуючи, даруючи, усім свою красу.
Пелюстки ніжні осипаються до долу,
А запахи...Вдихаються усіми по-новому.
І сили знову в тілі десь беруться,
До сонця, скиби, у труді перевернуться.
Дожили...Охрипло бурмотить стареча,
До сонця з криками, вовтузиться малеча.
Ступають, по пелюстках, в поспіху прохожі,
На посмішку, до зустрічних, ох, зовсім не охочі.
Усім, так ніжно, в цвіті посміхається весна,
Всіх підбадьорить, подарує крихітку тепла.
Заглянуть теплі промені весни
В усі домівки, вулиці й двори.
Усім, усім, дарує знову Бог весну,
І бідним і багатим-всім дає ось цю красу!
Дає момент ще раз Його любов пізнати,
В молитві честь й хвалу Йому воздати.
Зацвівшу, ніжну, гілочку весни,
Я з трепетом, притулю до щоки.
Скажу, Отець, за все, за все прости,
І дякую ,Тобі, що дожила ще раз я до весни!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ты изменился - неизменен Бог! - Анна Лукс ***
«Вознесём же руки наши к Господу
За друзей, ушедших от Христа.
Без Него постигнет их беда,
А в беде им помощь так нужна,
Кто же в этом остаётся виноват,
Кто же будет горько слёзы лить,
Что сегодня некоторых нет средь нас,
А нам их никак нельзя забыть!» ( из песни)
Проза : Подождем маму - Мучинский Николай Геннадий, специально для тебя и тех кто хотел бы прочесть рассказ на русском языке. Через поспешный перевод, возможны ошибки.
